“Мій новий дім. Історії біженців та мігрантів у Німеччині” - це більше, ніж просто історії про переїзд.
Це голоси людей, які залишили все звичне позаду, щоб знайти безпеку, гідність і нове життя.
Їхні історії - про втрату і надію, страх і силу - і про те, як важко, але можливо знову відчути себе вдома.
У той час, коли міграція часто зводиться до заголовків і цифр, важливо пам’ятати, що за кожною цифрою стоїть людина.
Ця стаття - спроба почути їх.
Далі йде серія інтерв’ю з людьми, які пережили війну, втечу і культурний шок - і які зараз крок за кроком будують нове життя в чужій країні.
Щиро дякуємо всім героям за участь, вона безцінна.
Автор: Марина Бец. Якщо ви хочете поділитися з нами своєю історією, будь ласка, напишіть мені на електронну пошту: betsmaryna@gmail.com
Інтерв'ю 2
1. Звідки ви родом і коли приїхали до Німеччини?
Србухі, 32 роки, Вірменія, фармацевт. Я родом з Вірменії і вже рік живу в Німеччині.
2. Що було основною причиною вашого переїзду?
Причиною мого переїзду до Німеччини було бажання возз'єднатися з родиною.
3. Як пройшла ваша подорож до Німеччини? Що вам особливо запам'яталося?
Моя подорож до Німеччини пройшла гладко і без особливих труднощів, але це був важливий момент у моїй пам'яті. Найважче було прощатися з моїми близькими - це залишило глибокий слід. Хоча подорож пройшла без пригод, було багато хвилювання і невизначеності. Я запам'ятаю цей день надовго.
4. Wie war dein erster Tag in Deutschland?
Мій перший день у Німеччині був хвилюючим і трохи тривожним - все було новим і незнайомим. На щастя, мій чоловік був поруч зі мною, і це мене дуже підтримувало.
5. З якими труднощами ви зіткнулися на новому місці проживання?
Першою і найважливішою складністю для мене був, звичайно, мовний бар'єр. Хоча я трохи вивчив німецьку до приїзду і мав рівень А1, у мене не було досвіду спілкування. І коли потрібно було сказати щось просте, слова просто вилітали з голови. Це було дуже важко: ти відчував себе глухим і німим, ніби абсолютно нездатним до чогось.
6. Що допомогло вам адаптуватися?
Мовні курси дуже допомогли мені адаптуватися. Особливо на початку, коли я не могла відвідувати офіційну мовну школу, мені дуже допомогли заняття в Hof 7 в Аахені (безкоштовні мовні курси для всіх мігрантів). Мене запросили туди без реєстрації і без жодних труднощів - як у маленьку родину - і прийняли з великою теплотою. Ми спілкувалися за затишним чайним столом, знайомилися, говорили про життя, розповідали історії і відкривали для себе багато нового - не тільки про Німеччину, а й про інші країни.
7. Чи відчуваєте ви зараз себе частиною німецького суспільства?
Чому так чи ні? Ні, я все ще відчуваю себе тут іноземцем. Думаю, що поки я не вивчу мову на хорошому рівні і не почну працювати, я не зможу відчути себе частиною цього суспільства. Але я вірю, що з часом все налагодиться - крок за кроком. За фахом я фармацевт і майже 5 років пропрацювала в цій сфері у себе на батьківщині. Зараз я перебуваю в процесі визнання мого диплому в Німеччині - побачимо, що з цього вийде. Звичайно, я б хотіла працювати за фахом і тут. Це моя професія і моя улюблена справа.
8. Що змінилося у вас як особистості за час перебування тут?
За час перебування тут я стала більш витривалою та сильнішою внутрішньо. За таких умов ти повністю покладаєшся на себе і розумієш, що всього маєш досягати власними силами та наполегливістю. Це загартовує.
9. що б ви хотіли сказати іншим мігрантам, які тільки починають свій шлях?
Я хотів би сказати: Ніколи не падайте духом. Завжди будьте наполегливими і досягайте поставлених цілей. Ніщо не дається легко - все, що важко, стає особливо цінним. Я порівнюю все, через що ми проходимо, з грою: чим складніше, тим цікавіше. Легкі ігри не приносять задоволення. Поразка - це не вирок. Спробуй знову і знову, поки не переможеш.
10. Як ви ставитеся до інших мігрантів? Що вас об'єднує чи розділяє?
У мене дуже хороші стосунки з іншими мігрантами. Ми всі перебуваємо в схожій ситуації і тому можемо краще розуміти, підтримувати і співчувати один одному. Це нас зближує.
Інтерв'ю 3
1. Звідки ви приїхали до Німеччини і коли?
Махер, 40 років, іракський журналіст. Моя історія як шукача притулку почалася в 2013 році в Іраку, на той час я був 27-річним іракським журналістом, який дуже критично ставився до іракського прем'єр-міністра Нурі аль-Малікі та всього його уряду.
2. Що стало головною причиною Вашого переїзду?
Як журналіст, я писав про політику і безпеку. Моя робота зазвичай стикалася з політичними інтересами впливових людей, які були причетні до корупції та зловживань своїм становищем. Тому основною причиною моєї втечі була моя журналістська діяльність.
3. Яким ви бачите свій шлях до Німеччини? Що Вам найбільше запам'яталося?
Це був і залишається дуже довгий і складний шлях, який, на жаль, я досі не можу відчути стабільності. Найскладніша його частина була між моїм будинком у Багдаді та кордоном, моя місія полягала в тому, щоб дістатися кордону живим і неушкодженим, оскільки за мною полювали і переслідували ополченці.
4. Яким був ваш перший день у Німеччині?
Це було і залишається моїм єдиним бажанням - знову зустрітися з мамою. Боюся, що німецька влада не дасть мені можливості побачити її знову.
5. З якими труднощами Ви зіткнулися на новому місці?
На жаль, я боюся, що мені доведеться вибрати все перераховане вище: бар'єри при переїзді, початок нового життя, ізоляція, стереотипність, бюрократія ... і т.д.
6. Що допомогло вам адаптуватися? Мій складний характер, я людина, яка ніколи не здається.
* Примітка автора: Завдяки своїй наполегливості та постійній жадобі до знань Махер зумів успішно адаптуватися в Німеччині. Спочатку він вивчав німецьку мову самостійно вдома, але згодом почав відвідувати безкоштовні комунікативні курси, організовані волонтерами в Hof 7, Аахен. Він продовжив навчання в мовній академії в Аахені, а потім відвідував центр освіти для дорослих в Аахені, де досяг рівня С1. Зараз Махер навчається в німецькому університеті, щоб підтвердити свою журналістську освіту в Німеччині. Водночас він працює спеціалізованим журналістом на арабському телеканалі. Його історія є прикладом того, як наполегливість, освіта та постійний саморозвиток можуть допомогти інтегруватися в нове суспільство.
7. Чи відчуваєте ви зараз себе частиною німецького суспільства? Чому так чи ні?
Я більше не відчуваю, що належу до певного суспільства чи нації, після всієї цієї довгої подорожі я став настільки відмінним від іракців і настільки відмінним від німців.
8. Що змінилося для вас як для людини за час перебування тут?
Я можу сказати, що нічого не залишилося від старого Махера.
9. Що б ви хотіли сказати іншим мігрантам, коли вони починають свою подорож?
Я б порадив своїм колегам-мігрантам якомога швидше повертатися додому, якщо вони не можуть побудувати для себе хороше життя тут і якщо у них є можливість повернутися.
10. Як ви порівнюєте себе з іншими мігрантами? Що вас об'єднує чи роз'єднує?
Поки що в Німеччині, якщо у вас є робота і ви не створюєте проблем, ви є частиною суспільства (я маю на увазі суспільство в цілому, а не німецьке суспільство), але на наступних виборах це може бути не так.
Iнтерв'ю 4
1. Звідки ви і коли приїхали до Німеччини?
Наталя, 34 роки, з Харкова, Україна, економіст. Я приїхала до Німеччини на початку війни у 2022 році.
2. Що було основною причиною вашого переїзду?
Через війну в Україні з Росією
3. Як пройшла ваша поїздка до Німеччини? Які враження особливо запам'яталися?
Подорож зайняла близько двох днів, ми їхали потягами з пересадками, і мене вразили люди по дорозі до Києва, які виходили на зупинках і давали їжу та воду у вагонах.
4. Як пройшов ваш перший день у Німеччині?
Я їхала до своєї подруги, тому перший день був досить спокійним.
5. З якими труднощами ви зіткнулися на новому місці проживання?
Найбільше лякають новини і хвилювання за тих, хто залишився в Україні.
6. Що допомогло вам адаптуватися?
Люди і усвідомлення того, що ти не один. Організація https://www.newgorod.org/ в Мюнхені дуже підтримала мене.
7. Чи відчуваєте ви зараз себе частиною німецького суспільства? Чому так чи ні?
Ні, я не думаю, що для цього є достатньо часу.
8. Що змінилося для вас як особистості за час перебування тут?
Змінилося моє ставлення до себе та інших, спілкування стало більш цінним.
9. Що б ви порадили іншим мігрантам, які починають свою подорож?
Буде нелегко, але якщо дуже захотіти, то все можливо.
10. Як ви порівнюєте себе з іншими мігрантами? Що вас об'єднує чи розділяє?
Я майже не зустрічаюся з іншими мігрантами, тільки з українцями. Наталія зараз живе в Мюнхені.
